полагодь як пишеться

Ціна 74 грн. + 3 подарунки
відправка  Укрпоштою  40  грн.

Морфологічний розбір «полагодь»

Зробимо морфологічний розбір слова «полагодь». Розбір складається з 3 пунктів.

1. Частина мови
   Частина мови слова полагодь — дієслово.
2. морфологічні ознаки
   • Початкова форма: полагодити (інфінітив);
   • Постійні ознаки: 2-е відмінювання, перехідний, досконалий вид;
   • Непостійні ознаки: наказовий спосіб, однина, 2-е особа.
3. Синтаксична роль
   Може бути різним членом пропозиції, дивіться по контексту.

Слова з буквою е пишіть через букву е (не через е!). Бджоли і бджоли або сльози і сльози — різні слова, що мають різні морфологічні розбори.

За весь час слово запитували 7624 рази.
Розбір зроблений за допомогою програми і не завжди може бути правильним. Представлений результат використовується вами виключно для самоперевірки.
Якщо ви вважаєте розбір невірним, то переконаєтеся, що слово написано без помилок і друкарських помилок.

полагодити

зміст

• 1 Русский
  • 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості
  • 1.2 Вимова
  • 1.3 Семантичні властивості
    • 1.3.1 значення
    • 1.3.2 Синоніми
    • 1.3.3 Антоніми
    • 1.3.4 Гіпероніми
    • 1.3.5 Гіпоніми
  • 1.4 Споріднені слова
  • 1.5 Етимологія
  • 1.6 Фразеологізми і стійкі сполучення
  • 1.7 Переклад
  • 1.8 Бібліографія

Русский [ред]

Морфологічні та синтаксичні властивості [ред]

по — чи — нитка

Префікс: по-; корінь: -чин-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ть [Тихонов, 1996] .

Фонетичні РАЗБОР СЛОВА «полагодити»

У слові почин і :
1. 3 складу (по-чи-н і);
2. наголос падає на 3-й склад: почин і

!коментар

Див. Тж. інфінітив полагодити, від якого утворено слово «полагодь».

• 1-ий варіант

1) Транскрипція слова «почин і»: [п’ч❜ін❜ і].

6 букв, 6 звуків

ПРАВИЛА ВИМОВИ 1

§ 5. Голосні [і], [и] як під наголосом, так і в ненаголошених складах вимовляються відповідно до написання. Вони позначаються на листі буквами і та и.

Літера і позначає звук [і] в наступних положеннях: а) на початку слова: і ва, і скра, хат а, ігр а ть, видавши а ть; б) після голосних: кро і ть, сто і т, ст про іт, поігр а ть; в) після м’яких приголосних: с і ла, т і на, вити, ч і Стий, щі, стир а ть, пив а, щип а ть, в и бити.

§ 41. У 2-му і інших предударних складах (крім 1-го) після твердих приголосних, крім голосних [и] і [у] (про них див. §§ 5-13), вимовляється голосний, близький до [и] . точніше, середній між [и] і [а], більш короткий, ніж голосні в інших положеннях, і тому званий скороченим. Нижче при вказівках на вимову він позначається знаком [ь]. Цей голосний на письмі позначається буквами а і про, а після твердих шиплячих і ц — також буквою е.

§ 42. На місці букв а і про після твердих приголосних, а після твердих шиплячих і ц також на місці е, вимовляється голосний [ь]: а) машин і ст (вимовляється [м’шин і ст]), парів о з (вимовляється [п’рав про с]), Малов а т (вимовляється [м’лав а т]). Різне е си (вимовляється [р’знав е си]), накурено і ть (вимовляється [н’кур і т ❜]), Залуччя і ть (вимовляється [з’луч і т ❜]), самов а р (вимовляється [с’мав а р]), пустотливий і в (вимовляється [ш’лавл і ф]), жалюз і (вимовляється [ж’л ❜ уз і]), царедв про скажи (вимовляється [ц’рі е дв про скажи]); б) молодий і й (вимовляється [м’лад про й]), польові про д (вимовляється [п’лі е в і д]), богатир і (вимовляється [б’г’тир і]), роман і ст (вимовляється [р’ман і ст]), дорогов а т (вимовляється [д’р’гав а т]). толокна про (вимовляється [т’лакн о], собаки про д (вимовляється [с’б’кав про т]), голів а (вимовляється [г’лав а]), хороший про (вимовляється [х’раш о]), Костян і й (вимовляється [к’с ❜ ти е н о м]), шокола а д (вимовляється [ш’кал а т]), Шовін і зм (вимовляється [ш’він і зм]); в) жолоб о к, желуд е й, жовтий а тий, жерстяно про і, лоша (вимовляється [ж’]), шерохов а тий, шелохнусь у ться, шептун и, шелест і т, рухаючись і ть (вимовляється [ш’]), цехів і й (вимовляється [ц’]).

Примітка. У деяких словах іншомовного походження на місці букви про в предударних складах може вимовлятися голосний [о], наприклад: болер про, Бонвіт а н (може вимовлятися [бо]). На місці а в тому ж положенні іноді вимовляється [а], наприклад, Парво ю, пармезе а н (вимовляється [па]). Подібні слова забезпечені в словнику вказівками на вимову.

§ 66. Наступні приголосні бувають як твердими, так і м’якими: [л] і [б], [ф] і [в], [т] і [д], [з] і [з], [м], [ р], [л], [н]. Для кожного з цих приголосних в російській графіці є відповідна буква. М’якість цих приголосних на кінці слова позначається буквою ь. Пор. топ і багно (вимовляється [топ ❜]), екон о м і екон про мь (вимовляється [Екан про м ❜]), уд а р і уд а рь (вимовляється [уд а р ❜]), був і бувальщина (вимовляється [був ❜]). Так само позначається м’якість цих приголосних перед приголосними: куточ а й Уголька а (вимовляється [Угале ❜ до а]), б а нку і б а ньку (вимовляється [б а н ❜ ку]), В И Р І ДКО і р е дька ( вимовляється [р е т ❜ Кь]).

М’якість цих приголосних перед голосними позначається буквами наступних за ними голосних: буква я (на відміну від а) Позначає голосний [а] після м’якого приголосного; пор. малий і м’яв (вимовляється [м ❜ ал]); літера е (на відміну від про) Позначає голосний [о] після м’якого приголосного; пор. мовляв і крейда (вимовляється [м ❜ ол]); літера ю (на відміну від у) Позначає голосний [у] після м’якого приголосного; пор. тук і тюк (вимовляється [т ❜ ук]). Приблизно так само розподіляється вживання букв і і и: Буква і вживається після м’яких приголосних і на початку слова, а буква и після твердих приголосних, які мають м’яку пару; пор. ігр а, хат а, чистий, шитий, пив і запал, милий і мив, вил і вив, нитка і нити, ніс і і ніс и .

Приклади на розрізнення твердих і м’яких приголосних: топ і багно (вимовляється [топ ❜]), б про дро і стегна (вимовляється [б ❜ про др’]), граф а й граф я (вимовляється [граф ❜ а]), вал і млявий (вимовляється [в ❜ ал]), пліт і плоть (вимовляється [пліт ❜]), сором а й сором я (вимовляється [сором ❜ а]), ос і вісь (вимовляється [ос ❜]); гроз а й гроз я (вимовляється [Граз ❜ а]), віл і вів (вимовляється [в ❜ ол]), труну і гріб (вимовляється [гр ❜ оп]), став і сталь (вимовляється [став ❜]), ніс і ніс (вимовляється [н ❜ ос]), цибулю і люк (вимовляється [л ❜ ук]), г про Сірка і г о рько (вимовляється [г о р ❜ Кь]).

§ 69. Приголосні [ч], [ш], [ж ❜ ж ❜], [й] є тільки м’якими. Для звуків [ч] і [ш] в російській графіці є особливі літери ч і щ: Пор. чин, чан, чуб, човен (вимовляється [чолн]), чернь, шитий, щ у ка, шовку (вимовляється [щ о лк’]), щ е пка, харч а ть. Однак приголосний [ш] позначається на листі також поєднаннями рах, зч і деякими іншими (про це див. § 124): рахунок (вимовляється [щот], изв про зчік (вимовляється [изв про щик]).

1 ребуси словник російської мови: Вимова, наголос, граматичні форми / С.М. Борунова, В.Л. Воронцова, Н.А. Єськова; Під ред. Р.І. Аванесова. — 4-е изд., Стер. — М .: Рус. яз., 1988. — 704 с..