полагодь як пишеться

Ціна 74 грн. + 3 подарунки
відправка  Укрпоштою  40  грн.golubci

Морфологічний розбір «полагодь»

Зробимо морфологічний розбір слова «полагодь». Розбір складається з 3 пунктів.

  1. Частина мови
    Частина мови слова полагодь — дієслово.
  2. морфологічні ознаки
    • Початкова форма: полагодити (інфінітив);
    • Постійні ознаки: 2-е відмінювання, перехідний, досконалий вид;
    • Непостійні ознаки: наказовий спосіб, однина, 2-е особа.
  3. Синтаксична роль
    Може бути різним членом пропозиції, дивіться по контексту.

Слова з буквою е пишіть через букву е (не через е!). Бджоли і бджоли або сльози і сльози — різні слова, що мають різні морфологічні розбори.

За весь час слово запитували 7624 рази.
Розбір зроблений за допомогою програми і не завжди може бути правильним. Представлений результат використовується вами виключно для самоперевірки.
Якщо ви вважаєте розбір невірним, то переконаєтеся, що слово написано без помилок і друкарських помилок.

полагодити

зміст

  • 1 Русский
    • 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості
    • 1.2 Вимова
    • 1.3 Семантичні властивості
      • 1.3.1 значення
      • 1.3.2 Синоніми
      • 1.3.3 Антоніми
      • 1.3.4 Гіпероніми
      • 1.3.5 Гіпоніми
    • 1.4 Споріднені слова
    • 1.5 Етимологія
    • 1.6 Фразеологізми і стійкі сполучення
    • 1.7 Переклад
    • 1.8 Бібліографія

Русский [ред]

Морфологічні та синтаксичні властивості [ред]

будущ. бавовняні. накаже.
Я полагоджу полагодив
полагодила
ти починаєш полагодив
полагодила
полагодь
він
вона
воно
полагодить полагодив
полагодила
Почин
ми полагодимо полагодили полагодимо
почінімте
ви полагодите полагодили полагодите
вони полагодять полагодили
Пр. дійств. бавовняні. Почин
Деепр. бавовняні. полагодив, полагодити
Пр. жнив. бавовняні. полагоджений

по — чи — нитка

Префікс: по-; корінь: -чин-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ть [Тихонов, 1996] .

Фонетичні РАЗБОР СЛОВА «полагодити»

У слові почин і :
1. 3 складу (по-чи-н і);
2. наголос падає на 3-й склад: почин і

!коментар

Див. Тж. інфінітив полагодити, від якого утворено слово «полагодь».

  • 1-ий варіант

1) Транскрипція слова «почин і»: [п’ч❜ін❜ і].

ЛІТЕРА/
[ЗВУК]
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКА
п [П] согл., твердий. (Парн.), Глухий. (Парн.). Перед голосним звуком не відбувається заміни приголосного по дзвінкості / глухості. перед буквами а, про, у, е, и парні по твердості-м’якості слогласние завжди вимовляються твердо.
про [Ь] гласн., ненаголошений; нижче см. §§ 41, 42.
ч [Ч❜] согл., мягк. (Непарна.), Глухий. (Непарна.). Звук [ч] — непарний глухий, тому він вимовляється так само, як і пишеться. Нижче см. § 69.
і [І] гласн., ненаголошений; нижче див. § 5.
н [Н❜] согл., мягк. (Парн.), Дзвін. (Непарна.), Сонорні. Звук [н] — непарний дзвінкий, тому він вимовляється так само, як і пишеться. Нижче см. § 66, абз. 2, 3.
і [І] гласн., ударний; нижче див. § 5.

6 букв, 6 звуків

ПРАВИЛА ВИМОВИ 1

§ 5. Голосні [і], [и] як під наголосом, так і в ненаголошених складах вимовляються відповідно до написання. Вони позначаються на листі буквами і та и.

Літера і позначає звук [і] в наступних положеннях: а) на початку слова: і ва, і скра, хат а, ігр а ть, видавши а ть; б) після голосних: кро і ть, сто і т, ст про іт, поігр а ть; в) після м’яких приголосних: с і ла, т і на, вити, ч і Стий, щі, стир а ть, пив а, щип а ть, в и бити.

§ 41. У 2-му і інших предударних складах (крім 1-го) після твердих приголосних, крім голосних [и] і [у] (про них див. §§ 5-13), вимовляється голосний, близький до [и] . точніше, середній між [и] і [а], більш короткий, ніж голосні в інших положеннях, і тому званий скороченим. Нижче при вказівках на вимову він позначається знаком [ь]. Цей голосний на письмі позначається буквами а і про, а після твердих шиплячих і ц — також буквою е.

§ 42. На місці букв а і про після твердих приголосних, а після твердих шиплячих і ц також на місці е, вимовляється голосний [ь]: а) машин і ст (вимовляється [м’шин і ст]), парів о з (вимовляється [п’рав про с]), Малов а т (вимовляється [м’лав а т]). Різне е си (вимовляється [р’знав е си]), накурено і ть (вимовляється [н’кур і т ❜]), Залуччя і ть (вимовляється [з’луч і т ❜]), самов а р (вимовляється [с’мав а р]), пустотливий і в (вимовляється [ш’лавл і ф]), жалюз і (вимовляється [ж’л ❜ уз і]), царедв про скажи (вимовляється [ц’рі е дв про скажи]); б) молодий і й (вимовляється [м’лад про й]), польові про д (вимовляється [п’лі е в і д]), богатир і (вимовляється [б’г’тир і]), роман і ст (вимовляється [р’ман і ст]), дорогов а т (вимовляється [д’р’гав а т]). толокна про (вимовляється [т’лакн о], собаки про д (вимовляється [с’б’кав про т]), голів а (вимовляється [г’лав а]), хороший про (вимовляється [х’раш о]), Костян і й (вимовляється [к’с ❜ ти е н о м]), шокола а д (вимовляється [ш’кал а т]), Шовін і зм (вимовляється [ш’він і зм]); в) жолоб о к, желуд е й, жовтий а тий, жерстяно про і, лоша (вимовляється [ж’]), шерохов а тий, шелохнусь у ться, шептун и, шелест і т, рухаючись і ть (вимовляється [ш’]), цехів і й (вимовляється [ц’]).

Примітка. У деяких словах іншомовного походження на місці букви про в предударних складах може вимовлятися голосний [о], наприклад: болер про, Бонвіт а н (може вимовлятися [бо]). На місці а в тому ж положенні іноді вимовляється [а], наприклад, Парво ю, пармезе а н (вимовляється [па]). Подібні слова забезпечені в словнику вказівками на вимову.

§ 66. Наступні приголосні бувають як твердими, так і м’якими: [л] і [б], [ф] і [в], [т] і [д], [з] і [з], [м], [ р], [л], [н]. Для кожного з цих приголосних в російській графіці є відповідна буква. М’якість цих приголосних на кінці слова позначається буквою ь. Пор. топ і багно (вимовляється [топ ❜]), екон о м і екон про мь (вимовляється [Екан про м ❜]), уд а р і уд а рь (вимовляється [уд а р ❜]), був і бувальщина (вимовляється [був ❜]). Так само позначається м’якість цих приголосних перед приголосними: куточ а й Уголька а (вимовляється [Угале ❜ до а]), б а нку і б а ньку (вимовляється [б а н ❜ ку]), В И Р І ДКО і р е дька ( вимовляється [р е т ❜ Кь]).

М’якість цих приголосних перед голосними позначається буквами наступних за ними голосних: буква я (на відміну від а) Позначає голосний [а] після м’якого приголосного; пор. малий і м’яв (вимовляється [м ❜ ал]); літера е (на відміну від про) Позначає голосний [о] після м’якого приголосного; пор. мовляв і крейда (вимовляється [м ❜ ол]); літера ю (на відміну від у) Позначає голосний [у] після м’якого приголосного; пор. тук і тюк (вимовляється [т ❜ ук]). Приблизно так само розподіляється вживання букв і і и: Буква і вживається після м’яких приголосних і на початку слова, а буква и після твердих приголосних, які мають м’яку пару; пор. ігр а, хат а, чистий, шитий, пив і запал, милий і мив, вил і вив, нитка і нити, ніс і і ніс и .

Приклади на розрізнення твердих і м’яких приголосних: топ і багно (вимовляється [топ ❜]), б про дро і стегна (вимовляється [б ❜ про др’]), граф а й граф я (вимовляється [граф ❜ а]), вал і млявий (вимовляється [в ❜ ал]), пліт і плоть (вимовляється [пліт ❜]), сором а й сором я (вимовляється [сором ❜ а]), ос і вісь (вимовляється [ос ❜]); гроз а й гроз я (вимовляється [Граз ❜ а]), віл і вів (вимовляється [в ❜ ол]), труну і гріб (вимовляється [гр ❜ оп]), став і сталь (вимовляється [став ❜]), ніс і ніс (вимовляється [н ❜ ос]), цибулю і люк (вимовляється [л ❜ ук]), г про Сірка і г о рько (вимовляється [г о р ❜ Кь]).

§ 69. Приголосні [ч], [ш], [ж ❜ ж ❜], [й] є тільки м’якими. Для звуків [ч] і [ш] в російській графіці є особливі літери ч і щ: Пор. чин, чан, чуб, човен (вимовляється [чолн]), чернь, шитий, щ у ка, шовку (вимовляється [щ о лк’]), щ е пка, харч а ть. Однак приголосний [ш] позначається на листі також поєднаннями рах, зч і деякими іншими (про це див. § 124): рахунок (вимовляється [щот], изв про зчік (вимовляється [изв про щик]).

1 ребуси словник російської мови: Вимова, наголос, граматичні форми / С.М. Борунова, В.Л. Воронцова, Н.А. Єськова; Під ред. Р.І. Аванесова. — 4-е изд., Стер. — М .: Рус. яз., 1988. — 704 с..

Ссылка на основную публикацию