Як зробити аналіз вірша

Як писати план аналізу вірші з літератури

Короткий план аналізу вірші — це основні пункти, за якими учень описує історію створення твору, його сюжет, композицію, засоби, що допомагають автору передати почуття, позицію і характери героїв. Глибина і об’єм такої роботи в школі ускладнюється від класу до класу.

Як писати план аналізу вірші з літератури

Як скласти план вірша

План потрібно для структури і логічною подачі інформації. Вчителі радять школярам для його складання такий алгоритм:

  1. Визначити, про що твір. Якими образами і як автор висловлює думки і почуття.
  2. Знайти в тексті основного героя (що або кого описує автор), визначити зв’язок з ідеєю всього твору.
  3. З якою інтонацією побудований вірш.
  4. Визначити композицію вірша.
  5. Відзначити, наскільки глибоко автор користується образотворчими засобами (докладний опис або короткий, в загальних рисах).
  6. Знайти ритміку, ритмічний рух.
  7. Визначити звуковий малюнок.

Порядок складання плану

У середній ланці учням важливо навчитися розуміти сенс, емоції твори і вміти розповісти про своє особисте ставлення до прочитаного.

5 клас

Приблизний їх план аналізу вірші 5 клас (основні пункти):

  1. Назва, автор.
  2. Емоційне сприйняття тексту.
  3. Як і якими словами описується пейзаж, ситуації (словесне малювання).
  4. Які мовні звороти, слова допомагають передати почуття автора (робота на лексичному рівні).
  5. Визначення теми вірша, його основної думки.
  6. Образ ліричного героя.
  7. Ставлення до прочитаного.

6 клас

У 6 класі більше уваги приділяють засобам, що допомагає висловити почуття автора. Як виглядає план аналізу вірші з літератури для 6 класу, по пунктах:

  1. Назва, автор.
  2. Тема вірша (про що воно).
  3. Основна думка (що хотів сказати автор).
  4. Яку картину малює автор у своєму творі (описати, звернути увагу на деталі, колірну гамму, слова).
  5. Які почуття і настрій передає твір. Як вони змінюються він початку до кінця твору.
  6. Головні образи вірша.
  7. Якими виразними засобами користується автор (порівняння, метафори, епітети). Синтаксис твору (антитеза, вигук, звернення).
  8. Власне ставлення до прочитаного.

7 клас

Чим далі, тим складніше. При складанні плану аналізу вірша з літератури в 7 класі вже враховують більш глибокі знання про структуру і побудові подібних творів, додають пункт про ритм і риму:

  1. Назва, автор.
  2. Тема вірша (про що воно).
  3. Основна думка (що хотів сказати автор, як він ставиться до того, про що говорить).
  4. Які думки і почуття виникають при читанні.
  5. Які почуття і настрій передає твір. Як вони змінюються він початку до кінця твору.
  6. Головні образи вірша.
  7. Якими виразними засобами користується автор (порівняння, метафори, епітети). Синтаксис твору (антитеза, вигук, звернення).
  8. Ритм і рима, як вони впливають на настрій і мелодійність твору.
  9. Які рядки запам’яталися найбільше. чому?
  10. Власне ставлення до прочитаного.

Старші класи

У старших класах вимоги до аналізу ще підвищуються. Учні працюють з твором глибше, детальніше. Докладний план аналізу вірші в 9 класі (з прикладами розміру, рими, ритму):

  1. Назва, автор.
  2. Історія створення вірша. Коли написано, кому присвячено, місце твору в творчості поета і його внесок в літературу того часу.
  3. Тема вірша (пейзаж, філософська, суспільно-політична, інтимна, любовна, історична). Сюжет (є або відсутній).
  4. Художні засоби, якими автор створює образи. Лексика (побутова, повсякденна, літературна, книжна, публіцистична, застарілі слова, архаїзми).
  5. композиція. Вказати основний настрій, почуття, переживання. Відзначити стрункість побудови, підпорядкованість однієї думки. Виділити ліричну ситуацію, описану у вірші (любовний конфлікт, внутрішній конфлікт, переживання і т. д.). Визначити емоційний малюнок, основні частини твору і їх взаємозв’язок. Вказати, яка життєва ситуація спровокувала переживання (якщо є).
  6. Композиційне поділ на строфи. У кожній строфі відображена закінчена думка або відображається тільки її частину. Зіставлений або протиставлений сенс строф. Чи містить остання строфа висновок, розкриття ідеї твору.
  7. Розмір. Акцентний вірш, амфібрахій, анапест, верлібр (вільний або білий вірш), дактиль, дольник, хорей 3-стопи, ямб 4-стопи.
  8. рима. Анафори (однаковий початок рядків), перенесення (значення переноситься слова підкреслюється, на ньому робиться смисловий акцент), парна (аабб), перехресна (абаб), кільцева (Абба).
  9. поетична лексика. З’ясувати, які групи загальновживаної лексики використовуються найбільше (антоніми, архаїзми, неологізми, омоніми, синоніми). Визначити, наскільки близький мова автора до розмовного. Визначити своєрідність, активність використання тропів (слів і зворотів, які вживаються не в прямому, а в образному, переносному значенні). Знайти (якщо є) алегорії, гіперболи, іронію, літоти, метафори, уособлення, епітети, паралелізм, порівняння.
  10. Стилістичні фігури (поетичний синтаксис). Розглянути прийоми і фігури поетичного мовлення в творі (антитеза або протиставлення, градація, інверсія, риторичне питання, звернення, повтори або рефрен, замовчування, відкрита, невисловлена ​​думка).
  11. поетична фонетика. Використання звукоподражаний, звукових повторів, що створюють звуковий малюнок промови (алітерація, анафора, асонанс, епифора).
  12. Образ ліричного героя, образ авторського «Я». Описати, автор грає чиюсь роль, розповідь йде від імені персонажа або від імені самого автора.
  13. Літературний напрям (романтизм, модернізм, реалізм, авангардизм, футуризм, сюрреалізм, символізм, сентименталізм і т. д.).
  14. Жанр. Визначити, в якому жанрі написано твір (епіграма, епітафія, елегія, ода, поема, балада, роман у віршах, пісня, сонет і т. д.).

Приклад плану і аналізу по ньому

Короткий план аналізу вірші з літератури в 10 класі на прикладі вірша А.З. Пушкіна «Анчар»:

  1. Автор і назва вірша.
  2. Історія створення вірша: коли воно було написано, з якого приводу, кому автор його присвятив.
  3. Жанр вірша.
  4. Тема, ідея, основна думка вірша.
  5. Композиція вірша, його розподіл на строфи.
  6. Образ ліричного героя, авторське «Я» у вірші.
  7. За допомогою яких художніх засобів виразності розкривається основна думка автора, тема і ідея вірша.
  8. Ритм вірша, віршовий розмір, рима.
  9. Значення цього вірша в творчості поета.
  10. Моє сприйняття вірша.

Що надихнуло автора вибрати таку сюжетну лінію: стара легенда про отруйному рослині і замітки доктора Фуше (він розповідав в них про зростаючий на острові Ява дереві, до якого посилали злочинців, засуджених на смертну кару). Сюжет надихнув Пушкіна, і він переробив його в відповідності зі своїм задумом.

Цей вірш нерідко відносять до ліричних, але частково воно є баладою, завдяки подієвому сюжету.

Основна тема вірша — згубність вплив необмеженої влади однієї людини. Ця тема на той момент резонувала з автором, що зробило вірш емоційно глибоким і переконливим.

Для посилення своєї думки Пушкін використовує протиставлення природного поведінки, коли все живе в природі уникає дотиків до смертоносного древу, і поведінки владики, який порушує природний закон.

Таким чином, ідея твору полягає в тому, що «непереможний владика», який послав свого раба до Анчар, — зло у багато разів більше, ніж отруйна дерево. Владика знав, що загине раб, і жадав використовувати видобутий отрута, щоб нести смерть далі. Однак винна не одна влада. Раби винні не менше: тиранія процвітає завдяки своїм рабам. Головне в житті — позбавлення від рабства, отримання свободи. Це основна ідея вірша.

Вірш ділиться на дві майже рівні частини: в першу входить п’ять строф, в другу — чотири.

Спочатку автор описує закінчується отрутою дерево, як символ зла. Навіть рух, зазвичай символізує життя, стає смертоносним — вітер летить від нього вже отруйним, дощова вода, стікаючи з гілок, капає в пісок отрутою.

У другій частині твору поет описує владику, який, не вагаючись, відправляє раба вмирати заради видобутку отрути (він планує подальші завоювання). Раб підпорядковується йому беззаперечно.

Думки і почуття ліричного героя змінюються протягом розповіді. Спочатку розповідь досить спокійне, але вже присутній зловісний холодок і грізні інтонації.

Далі ліричний герой говорить про те, що тварини не підходять до страшного дереву. Людина, якого природа наділила вищим розумом, відправляє іншу людину до нього. Посилає на вірну смерть. В оповіданні ліричного героя відчувається прихована, замаскована ненависть до всього, що відбувається.

Автор використав такі художні засоби, як:

  • інверсії — «зелень мертву», «густий прозорою смолою», «вихор чорний»;
  • метафори — «природа спраглих степів його в день гніву породила», «вихор чорний на древо смерті набіжить», «слухняно в дорогу потік»;
  • епітети — «в пустелі хирлявої і скупий», «зелень мертву», «густий прозорою смолою»;
  • порівняння — «Анчар, як грізний вартовий».

У вірші нескладно простежити антитезу «цар — раб». Для її створення А.З. Пушкін використовував епітети ( «бідний раб» — «непереможний владика») і дієслівне протиставлення: якщо цар послав раба, то той потік, причому в другому випадку дієслово посилюється словом «слухняно».

Віршований розмір — чотиристопний ямб. Рима — перехресна. Завдяки віршованого розміру, автору вдалося передати не тільки все відчуття від смерті в природі, а й прояви зла в плані людських стосунків.

Вірш «Анчар» є трагічним, воно відображає світосприйняття, характерне для того періоду життя Пушкіна. Воно показує, наскільки глибоко А.З. Пушкіну вдалося проникнути в природу істинного зла, розуміючи, що тьма існує і сама собою не зникне.

План аналізу вірша з літератури

Аналіз вірша з літератури — це можливість проявити свої творчі здібності, висловити свою думку про творчість поета.

Створення дослідного тексту про вірші можна починати з будь-якого пункту плану:
підказку треба шукати в самому вірші

План аналізу вірша включає в себе наступні етапи.

  1. Автор і назва вірша.
  2. Історія створення вірша: коли воно було написано, з якого приводу, кому автор його присвятив.
  3. Жанр вірша.
  4. Тема, ідея, основна думка вірша.
  5. Композиція вірша, його розподіл на строфи.
  6. Образ ліричного героя, авторське «Я» у вірші.
  7. За допомогою яких художніх засобів виразності розкривається основна думка автора, тема і ідея вірша.
  8. Ритм вірша, віршовий розмір, рима.
  9. Моє сприйняття вірша.
  10. Значення цього вірша в творчості поета.

Приклад аналізу вірша за планом

1. Автор і назва вірша. А.З. Пушкін «Анчар».

2. Історія створення вірша. Вірш «Анчар» було написано в 1828 році, через 2 роки, як Пушкін повернувся із заслання.

Задум для написання «Анчар», судячи з усього, народився через справу, порушену проти поета за створення творів «Гаврилиада» і «Андре Шеньє». Його сумні роздуми про природу влади були алегорично виражені в даному творі.

Щодо сюжетної основи вірші — поета надихнули відразу два джерела, а саме: стара легенда про отруйному рослині і замітки доктора Фуше, який розповідав в них про нібито росте на острові Ява дереві, до якого посилали злочинців, засуджених на смертну кару. Вони повинні були принести отрута вождю племені. А.З. Пушкін надихнувся даними сюжетом, але переробив його в відповідності зі своїм задумом.

3. Жанр. Найчастіше жанр цього твору визначають як ліричний вірш, однак його можна частково вважати баладою завдяки подієвому сюжету.

4. Тема, ідея. Основна тема вірша — згубність вплив необмеженої влади однієї людини. Силу цього явища Пушкін пізнав на собі, що зробило вірш глибоким емоційно і переконливим.

Для посилення своєї думки Пушкін використовує протиставлення природного поведінки, коли все живе в природі уникає дотиків до смертоносного древу, і поведінки владики, який вирішує порушити цей закон.

Таким чином, ідея твору полягає в тому, що «непереможний владика», який послав свого раба до Анчар, знаючи, що він загине, а потім використовував принесений їм отруту для того, щоб нести смерть далі — зло навіть більше, ніж отруйна дерево.

Однак, не тільки влада винна в своєму злі. Раби винні не менше. Тиранія не існує без рабства, вони тісно пов’язані. Головне в житті — позбавлення від рабства, отримання свободи. Це основна ідея вірша.

5. композиція. Даний твір ділиться на дві майже рівні частини: в першу входить п’ять строф, в другу — чотири.

Спочатку автор описує закінчується отрутою дерево, яке в даному випадку є символом зла. Навіть рух, зазвичай символізує життя, стає смертоносним — вітер летить від нього вже отруйним, дощова вода, стікаючи з гілок, капає в пісок будучи отрутою.

У другій частині твору поет описує всесильного владику, який, не вагаючись, відправляє свого раба вмирати заради того, щоб добути отрута, необхідний для подальших завоювань, причому раб підпорядковується йому беззаперечно.

6. Образ ліричного героя. Думки і почуття ліричного героя протягом розповіді змінюються. Спочатку він розповідає нам про дерево Анчар, що несе смерть всьому живому. Герой розповідає досить спокійно, настільки, наскільки спокійно можна говорити про смерть, проте зловісний холодок і грізні інтонації присутній в його оповіданні.

Далі ліричний герой говорить про те, що тварини не підходять до страшного дереву. Людина, якого природа наділила вищим розумом, відправляє іншу людину до нього. Посилає на вірну смерть. В оповіданні ліричного героя відчувається прихована, замаскована ненависть до всього, що відбувається.

7. Художніх засобів виразності. А вірші А.З. Пушкін використовував такі художні засоби:

  • метафори — «природа спраглих степів його в день гніву породила», «вихор чорний на древо смерті набіжить», «слухняно в шлях потік»;
  • епітети — «в пустелі хирлявої і скупий», «зелень мертву», «густий прозорою смолою»;
  • порівняння — «Анчар, як грізний вартовий»;
  • інверсії — «зелень мертву», «густий прозорою смолою», «вихор чорний».

У вірші також легко простежити антитезу «цар — раб». Для її створення А.З. Пушкін використав не тільки епітети ( «бідний раб» — «непереможний владика»), але і дієслівне протиставлення: якщо цар послав раба, то той потік, причому в другому випадку дієслово посилюється словом «слухняно».

8. Ритм, рима, віршовий розмір. Віршований розмір — чотиристопний ямб. Рима — перехресна.

Завдяки віршованого розміру автору вдалося передати не тільки все відчуття від смерті в природі, а й прояви зла в плані людських стосунків.

9. моє сприйняття. Моє сприйняття вірша «Анчар» полягає в тому, що я дотримуюся думки автора. Поки є раби, буде процвітати і тиранія. Коли людина досить сміливий для того, щоб відстоювати себе і свою свободу, коли він сміливий і рішучий для того, щоб боротися за своє до кінця, у зла не буде над ним влади.

10. Значення цього вірша в творчості поета. Вірш «Анчар» є трагічним, воно відображає характерне для того періоду в житті Пушкіна світосприйняття. Але в той же час воно показує, наскільки глибоко А.З. Пушкіну вдавалося проникати в природу істинного зла, розуміючи, що тьма існує і сама собою не зникне.

Як робити аналіз вірша

Як робити аналіз вірша?

Щоб об’ємно і точно проаналізувати вірш необхідно скласти план, в якому по пунктах будуть розбиратися особливості твору. Приблизний план вірша може бути наступним:

  • Історія створення віршованого тексту, опис подій, які привели до його створення. У цій частині можна дати трохи інформації про життя автора. Також слід вказати, наскільки цей твір значимо для поета.
  • Необхідно визначити жанр, предмет і тематику твору. Предметом зображення в ліричному творі є внутрішній світ людини, його думки, почуття в їх русі і розвитку.
  • Розглядаються сюжет і композиція вірша. Сюжет в ліричному творі дуже часто відсутня. Це обумовлено в основному тим, що лірика — це виразний рід, а не оповідний, вона висловлює, а не оповідає.
  • Опис ліричного героя і передача загального настрою вірша. Життя в поетичному тексті представляється через переживання ліричного героя. Поняття ліричного героя — ключове для цього виду літератури. Ліричний герой — це носій емоції, почуття, переживання, певного стану, від імені якого створюється вірш.

Ліричний герой часто збігається з автором, але не завжди. Наприклад, поет може написати вірш від імені бродяги, розбійника або злочинця — але ж це не буде означати того, що сам поет є волоцюгою або розбійником.

  • Розбір лексики вірша і виразних засобів. Виразні засоби роблять вірш яскравіше і багатше. До них відносяться епітети, метафори, алегорії, уособлення, гіпербола і т.д. Також слід звернути увагу на віршований метр, яким написано вірш.

Існують наступні віршовані розміри: ямб, хорей, анапест, дактиль, амфібрахій

Мал. 1. Віршовані розміри визначення

  • В кінці аналізу необхідно висловити свою власну думку до прочитаного, розповісти, які почуття викликала дане твір.

Що ми дізналися?

Дана стаття допоможе школярам навчитися, як робити аналіз вірша, для якого необхідно не тільки виділити основну тему і специфіку вірша, а й звернути увагу на віршовані розмір і художньо-виразні засоби.

Ссылка на основную публикацию